-
1 просити
1) to ask, to beg; to request; ( благати) to beseech, to entreat, to solicit; ( через суд) to sue ( to - for)просити вибачення — to beg pardon, to apologise; to make one's apologies
просити дозволу — to ask ( for) permission (to)
просити милостиню — to beg, to go begging
просити пощади — to ask for mercy/quarter, to cry quarter
просити руки — to ask someone's hand in marriage, to ask for smb.'s hand
просити слово — to ask permission to speak, to ask for the floor
2) (когось про щось, за когось) to intercede ( with - for)3) ( запрошувати) to inviteпросити до обіду — to ask ( to invite) to dinner
-
2 рука
ж; мн. руки1) ( кисть) hand; ( від кисті до ліктя) forearm; ( від кисті до плеча)arm2) ( почерк) (hand)writing3)з правої (лівої) руки — on the right ( left) hand ( side)
махнути рукою — to give up, to lose interest in things ( people)
під рукою, під руками — at hand, ready to hand
руки вгору! — hands up!, stand and deliver!
збувати з рук — to get a thing off one's hands; to rid oneself (of)
-
3 hand
1. n1) рука (кисть)2) лапа, передня нога (тварини)3) бік, сторона; позиція4) контроль; влада; тверда рука5) згода; обіцянка; б) згода на шлюбto ask smb.'s hand — просити чиєїсь руки
7) допомога8) участь; частка; роль9) робітник10) pl робочі руки, робоча сила12) виконавець; автор13) pl група, компанія14) майстер своєї справи; умілець; митець15) уміння, майстерність, вправність16) почерк17) підпис18) театр., розм. оплески19) джерело (інформації)20) стрілка (годинника тощо)21) крило (семафора)22) пучок, жмут, в'язка23) долоня (як міра довжини)24) окіст, окорок25) повід, вуздечкаat (амер. on) hand — напохваті, близько, поруч; під руками
by hand — від руки; ручним способом
hand in hand — разом, спільно
in hand — у руках; у чиємусь розпорядженні
out of hand — негайно, вмить; експромтом
under hand — потай, таємно
on the one hand..., on the other hand — з одного боку..., з іншого боку
to shake hands with smb. — вітатися (прощатися) з кимсь за руку
2. adj1) ручний2) зроблений ручним способом3) переносний4) наручний (годинник тощо)3. v1) передавати, вручати2) доторкатися, торкати3) провести за руку (into, out of, to); допомогти (зайти, пройти)4) згортати (вітрила)□ hand down — а) подавати згори; б) допомогти зійти вниз; в) передавати (нащадкам)
hand in — а) вручати, подавати; б) посадити (в машину); в) допомогти (пройти, сісти тощо)
hand out — а) роздавати; б) розм. витрачати; в) допомогти вийти
hand over — передавати (кудись, комусь)
* * *I [hʒnd] n1) рука, кисть рукиcupped hands — жменя; пригорща
4) сторона, напрямок, положення5) джерело ( інформації)6) стрілка (годинника, барометра)8) кoм. пучок, в'язка; окіст9) повід, вуздечка10) долоня, хенд (міра довжини, яка дорівнює чотирьом дюймам)12) робітник, працівник13) матрос; pl; мop. команда, екіпаж14) pl група, компанія15) автор; виконавець16) майстер своєї справи; умілець17) уміння, майстерність; манера виконання18) почерк; підпис19) допомога20) роль, участь21) миcт. розм. оплески22) контроль; влада, тверда рукаpl
— володіння; розпорядження; pl піклування, турбота23) згода, обіцянка; згода або пропозиція одружитися24) кapт. карти, які знаходяться на руках в одного гравця; гравець, рука; партія; кінII [hʒnd] a1) ручний; зроблений вручну, ручним способом; переносний; наручний, для носіння на руці2) пpиcл. вручнуIII [hʒnd] v1) передавати; вручати2) доторкатися, торкатися3) (into, out of, to) провести за руку; допомогти (увійти, пройти)4) (звич. hand it to smb) віддавати належне; визнати себе переможеним, поступитися5) мop. прибрати ( вітрила) -
4 салых
I(-ғы) здоров'я Г-К; салых истэ- просити здоров'я — руки чиєї дочки СЛ; бу йавлуғу ишлейене, элине салых, кӧзӱне йарых здоров'я рукам того, хто вишив цей рушник, світла його очам СК; салыхне (н) халыныз бувайте здорові Г, СЛ; салығыйлан / салыхнан хал — салығыйлан / салыхнан вар — до побаченнялишайтеся собі здорові — ідіть здорові СК; пор. саалых, саах, савлух, савлых, савух, сағлык, сағлых, сауклык.II=салиһ праведний Г; салых досту товариш праведних Г; пор. салих. -
5 oświadczać się
просити руки, признаватися в коханні -
6 неудобно
1) нрч. - невигідно, (чаще несподручно) незручно;2) (сказ. безл. предл.) - а) невигідно и (редко) (є) невигода, неспосібно, (чаще несподручно) незручно, (зап. ненаручно), не з руки, не від руки, (неприятно) прикро, (плохо, круто) мулько. [Одному легше тікати тими лісами, а двом невигідно (Франко). Мені є невигода тут сидіти (Л. Укр.). Їхати цим возом неспосібно (Звин.). Лівою рукою незручно робити (Київ). Ненаручно йому вертатися дорогою, котрою прийшов (Маковей). Сидіти було прикро, бо скринька була перев'язана гудзоватим мотузком (М. Левиц.). І в того (сина) старому хутко стало мулько (Драг.)]. Сидеть в этом кресле -но - сидіти в цьому кріслі невигідно. Нести это ведро -но - нести це відро незручно; б) (неловко) незручно, ніяково, (диал.) яковось; (не пристало) не випадає. [Тепер їй незручно було зустрічатися з цим учителем (Васильч.). Незручно було нагадувати начальникові про його обов'язки (М. Левиц.). Мені чогось ніяково було просити його про це (Крим.). І не хотілось-би йти в гості, та яковось, бач (Кобеляч.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)].* * *нареч.незру́чно; неви́гідно; ні́яково и нія́ково, нія́ко; неви́гідно -
7 помощь
поміч (-мочи), допомога, помога, (подмога) підмога, підпомога, (вспомоществование) запомога, спомога, (пособие) підсоба (ум. підсобка, підсобонька), пособа, ра[я]тунок, поратунок, заратунок, рада, порада, (подкрепление) потуга, підпертя, посилок, підсилок (-лку). [Молодо оженившись, скоріше помочи діждешся. Спасибі богу за помогу. Кажи, якого тобі поратунку треба (Кониськ.). Козаки цареві посилок під воєнний час даватимуть (Куліш)]. С -щью кого, чего, при -щи кого, чего - за допомогою (за помогою, за підмогою, за поміччю) кого, чого, через що. [Через слуг до пана, а через святих до бога (Приказка)]. С божьей -щью - з божої помоги. [З божої помоги топчи вороги під ноги]. С -щью телескопа - за допомогою телескопа. Без посторонней -щи - без сторонньої помочи (допомоги, запомоги), (самостоятельно) самотужки. [Вивчився самотужки читати]. Без всякой -щи - без поради та запомоги. Денежная -щь - грошева запомога (допомога, підмога, підпомога). Вооружённая и моральная -щь - збройна і моральна підмога (підпомога). Общая -щь, -щь сообща - гуртова запомога. Общественная -щь - громадська запомога. Сбор на -щь голодающим - складка на запомогу голодним. Просить -щи у кого - прохати (просити) помочи (помоги, допомоги, запомоги, підпомоги, підмоги, поратунку) у кого. Усердно прошу -щи - щиро благаю підмоги (пособи). Обращаться за -щью к кому - вдаватися по підмогу до кого. Искать -щи у кого - шукати допомоги, помочи, підмоги, поратунку и т. п. у кого, шукати ради, поради (радоньки, порадоньки) у кого. [Не знав Андрій сам, що йому робити, що йому почати і де йому порадоньки шукати (Григ.)]. Получать, -чить -щь от кого - мати поміч з кого, мати кого на підмогу, (опис.) світу запобігти від кого. Находить в ком -щь - підмогу (підпомогу, підпертя) мати з кого. [Одна неволя другу родить і підсилює, одна з одної підпомогу має (Єфр.)]. Найти совет и -шь у кого - раду і пораду знайти в кого. [Сусідоньки приязненькі, родина недалечко - незабаром і раду знайдеш і пораду (М. Вовч.)]. Идти на -щь кому - іти на помогу, на поратунок до кого. Подать, оказать -щь кому, приходить на -щь кому - ставати (стати) до помочи (до підмоги, у помочі, у пригоді) кому, ставати на поратунок, до поратунку кому, бути в допомозі кому, дати помочи, допомоги (и допомогу, підмогу, пособу, запомогу) кому, поратунок и поратунку дати кому, поради дати кому, до помочи прийти кому, заратувати, поратувати, запомогти, підпомогти кого чим; срв. Помогать. [Як-же мені не стати тобі у пригоді, коли ти в мене найближча родина (Коцюб.). Аби вам Пречиста Діва стала до помочи, до порятунку у потребах ваших (Етн. З6. V). А тут, спасибі їм, люди до помочи прийшли (Васильч.)]. Окажите мне -щь деньгами - запоможіть, заратуйте мене грішми (грошима). Подавать кому руку -щи - підкладати, підложити, підкласти руку (руки) під кого, (по)дати кому допомогу, запомогу. [Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати (Г. Барв.). Ох, ніхто-ж тепер моїй дурній голові запомоги не дасть (Мирн.)]. Мне неоткуда ожидать -щи - мені нема звідки помочи (допомоги и т. д.) ждати. Нет мне -щи ни от кого - нема мені поради (помочи, пособи и т. д.) ні від кого. Звать на -щь - звати, кликати на поміч (на помогу, на підмогу, на допомогу, на пораду), кликати до помочи. На -щь! - ра[я]туй! ратуйте! ратуйте, хто в бога вірує! Бог в -щь! - Боже поможи! помагай-бі! магай-бі! [Боже поможи, а ти, дурню, не лежи]. Податель -щи - поратівник.* * *допомо́га, по́міч, -мочі; запомо́га, підмо́га, підпомо́га; помо́га; диал. посо́бана \помощь! — ( караул) ряту́йте!
-
8 молить
1) кого о чём - молити, благати кого за що, (зап. о що), у кого чого, (образно, зап.) попід сам милий бог просити кого. [Ой, я-б, мамо не тужила, а бога молила (Метл.). Угору руки здіймали, господа милосердного благали (Дума). Чи-ж по церквах у сумних молитвах благаєте бога о волю? (Маков.). А я так мало, не багато благав у бога - тільки хату (Шевч.). Одного лиш тобі (Україні) благаю з неба: щоб з горя й голоду не бігли геть від тебе твої найліпшії сини (Франко)]. Он должен за вас бога -лить - він повинен за вас богу молитися (за вас бога благати). [Вона дивиться на них з неба, бога за них благає, щоб дав їм долю щасливу (Васильч.)]. Прошу и -лю тебя, не делай этого - молю і благаю тебе, не роби цього;2) (народн.: скотину и т. п.) молитвувати що; (о пище) святити що. Молящий, прлг. - благальний, благащий, (редко) благаючий; срв. Умоляющий. [Благальний голос (Л. Укр.). Не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Своїми благаючими, сливе божевільними очима вона сіяла жах (Коцюб.)].* * *блага́ти, моли́ти -
9 о
I. или об и обо пред.1) с вин. п. - об, в, на. Разбиться о камень - розбитися об камінь. Об землю, о стену - об землю, в землю, об мур, в мур. Биться головою о стену - об мур (об стіну) головою битися (товкти). Опереться о стол, о перила - спертися на стіл, на поруччя. Споткнуться о порог, о камень - спіткнутися на поріг, на камінь. Исколоть ноги о жнитвину - на стерню ноги поколоти. [На біле каміння, на сіре коріння свої ноги побиває (Дума)]. Стена о стену, двор о двор, межа о межу - стіна повз (крізь) стіну и опостінь, двір повз (крізь) двір, межа об межу. [Поховали його трупа об труну з Степановою (Кониськ.)]. Рука об руку, бок о бок - рукою до руки, поруч, побіч;2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) - об, на, за. О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) - об Великодні и на Великдень, об Покрові и на Покрову, об Різдві и на Різдво, опівночі. О Троице - об Зеленій (Клечальній) неділі, на Зелену неділю. О святках - святками. Об эту (ту) пору - об цій (тій) порі, на цю (ту) пору, на цей (той) час, під цей (той) час. Это было о прошлое воскресенье - це було минулої неділі. О семидесятых годах - за семидесятих років и семидесятих років;3) с предл. п. - за, про, (реже) на (с вин. п.). Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём - думати, знати, чути, говорити, співати за кого, за що и про кого, про що. Я часто об этом думаю - я часто про (за) це думаю. Я давно слыхал о вас - я давно за (про) вас чув. Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём - питати(ся), згадувати, пам'ятати, забути(ся) за кого, за що, про кого, про що и (реже) на кого, на що. [Не все-ж бог дарує, про що люд міркує. Я йому за свій намір нічого не казала (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона за нього не знала. За милого як співати - любо й потужити (Шевч.). Хто-ж за мене спогадає (Рудан.)]. Дума о трёх братьях Азовских - дума про трьох братів Озівських. Рассказы о животных - оповідання про звірів. Об этом - за це, про це. Беспокоиться, заботиться о ком, о чём - турбуватися, пеклуватися, дбати за кого, за що, про кого, про що, (гал.) дбати о що. Обо мне не беспокойтесь - за мене не турбуйтесь. Довольно об этом - годі про це. Донести о происшествии - доповісти (сповістити) за пригоду. Переговариваться о мире - умовлятися за мир. Просить, ходатайствовать о ком, о чём - прохати (просити), клопотатися за кого, за що. Жалеть о ком, о чём - жалувати, жалкувати, шкодувати за ким, за чим. Не об одном хлебе живы будем - не самим хлібом живі будемо. О сыне только на свете живу - сином (за-для сина) тільки й живу на світі;4) (с качеств. прил. и числительными) - на, з. Дом о трёх этажах - будинок на три поверхи (на три осади). Изба о двух горницах - хата на дві світлиці. Стол о трёх ножках - стіл на трьох ніжках, з трьома ніжками. Храм о золотой голове - церква з золотим верхом. Храм о трёх главах - церква з трьома банями (верхами), на три бані. Ведь ты не о двух головах - у тебе-ж не дві голови, ти-ж не з двома головами. Птица о восьми ногах - (в сказке) птах об восьми ногах.II. межд. о! ой! ну й…! [О, боже мій милий! О, друже мій добрий! (Шевч.). Ой, лишечко мені! (о, горе мне!)]. О времена, о нравы! - ну й час, ну й люди! О-о - ого, еге. О-о, брат, это уж слишком! - ого (еге), брате, це вже занадто!* * *I предл.; тж. об, обо1) с вин. п.; (при указании на соприкосновение, столкновение, пребывание вплотную чего-л. с чем-л.) об, о; ( иногда) у, на; (при указании на расположение кого-чего-л. возле чего-л., со стороны, чего-л.) диал. по; диал. о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об2) с предложн. п.; (при обозначении лица, предмета, явления, которые представляют собой объект разговоров, размышлений, забот) про, за, об; диал. о; (при указании на количество частей, членов, из которых состоит предмет) на, з, об, о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, обII межд.1) о2) (при выражении чувства боли, отчаяния) о, ой -
10 oświadczać się
[ошьвядчачь шіĕ]fосвідчуватися, просити руки
См. также в других словарях:
просити — прошу/, про/сиш, недок. 1) перех. і неперех., кого, у кого що, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о чім, об чім, діал. о що. Звертатися з проханням до кого небудь, домагатися чогось; спонукати кого небудь зробити, виконати щось. || з інфін.… … Український тлумачний словник
Иван III — Запрос «Иван Великий» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. О других людях с подобным титулом см.: Иоанн III Иван III Васильевич Портрет из «Царского титулярника» (XVII век) … Википедия
Иван III Васильевич — Запрос «Иван Великий» перенаправляется сюда; см. также другие значения. В Википедии есть статьи о других людях с именем Иван. Иван III Васильевич … Википедия
Иван 3 — Запрос «Иван Великий» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. О других людях с подобным титулом см.: Иоанн III Иван III Васильевич Портрет из «Царского титулярника» (XVII век) … Википедия
Иван III Великий — Запрос «Иван Великий» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. О других людях с подобным титулом см.: Иоанн III Иван III Васильевич Портрет из «Царского титулярника» (XVII век) … Википедия
Иван Васильевич III — Запрос «Иван Великий» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. О других людях с подобным титулом см.: Иоанн III Иван III Васильевич Портрет из «Царского титулярника» (XVII век) … Википедия
Иван Великий — Запрос «Иван Великий» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. О других людях с подобным титулом см.: Иоанн III Иван III Васильевич Портрет из «Царского титулярника» (XVII век) … Википедия
Иоанн III Васильевич — Запрос «Иван Великий» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. О других людях с подобным титулом см.: Иоанн III Иван III Васильевич Портрет из «Царского титулярника» (XVII век) … Википедия
ВСЕЛЕНСКИЙ I СОБОР — [I Никейский]. Источники От Собора сохранились лишь немногочисленные документы, частично в переводах и парафразах: Символ, правила, неполные списки отцов Собора, послание Собора Александрийской Церкви, 3 послания и закон имп. равноап. Константина … Православная энциклопедия
Земский собор 1613 года — … Википедия
съ — С съ (32) А. Предлог с род. пад. 1. Для обозначения предмета или места, от которого кто л., что л. отходит, удаляется, или выходит за пределы чего л.: Чръныя тучя съ моря идутъ, хотятъ прикрыти д̃ солнца. 12. Быти грому великому, итти дождю… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"